Богдан Вадим Миколайович

Дата народження: 

17.05.1957

Обраний академіком Української академії наук у 2004 році по відділенню економіки і управління, отримав вчені звання: доктора економіки у 2007 році, доктора філософії по економіці у 2011 році.

Перший заступник голови відділення економіки і управління Української академії наук. Народився 17 травня 1957 року (с. Борсуків, Козелецький район, Чернігівська область); громадянин України, освіта вища, Київський технікум залізничного транспорту, відділення “Експлуатація залізниць”, технік-експлуатаційник (1972-1976), Харківський інститут інженерів залізничного транспорту, факультет “Управління процесами  перевезень на залізничному транспорті”, інженер (1979-1985).

Нагороджений орденами “Козацька честь”, “Козацький хрест з мечами” I ступеня,    “Козацька слава” II ступеня, “Байда – Вишневецький” II ступеня, медаллю “За розбудову Українського козацтва”, почесною грамотою та подякою з іменним годинником Київського міського голови за багаторічну сумлінну працю в автомобільній галузі, вагомий особистий внесок у підвищення ефективності використання автомобільного транспорту, подякою голови Служби Безпеки України за значний особистий внесок у справу утвердження та зміцнення державної безпеки України, Почесною Грамотою Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області за значний внесок у збереження та розвиток духовної спадщини Козелеччини, Почесною Грамотою Товариства «Чернігівське Земляцтво» за активну участь у роботі Чернігівського  земляцтва та сприяння в збереженні і відродженні Сіверського краю, Почесною грамотою Української академії наук.

Трудову діяльність розпочав у 1975 році помічником складувача потягів на станції Дарниця Південно-Західної залізниці. З 1976 по 1978 рік проходив військову службу в лавах Радянської Армії. З 1979 року по 1990 рік займався науковою, комсомольською та партійною діяльністю.

З 1991 року працює в системі Міністерства  транспорту України, Київської міської державної адміністрації, створює та очолює ряд підприємницьких структур.

Спочатку працює експертом Українського зовнішньо-економічного об’єднання “Укртранс”, менеджером спільного українсько-німецького транспортно-експедиційного підприємства КІ-МА Шпедиціон ГмбХ, а потім виконавчим директором СП ”Укртранс-Термінал” АК ”Укртранс”, головою ради директорів транспортно-експедиційних підприємств міста Києва на громадських засадах, виконавчим директором ПП ”Ліфор”, директором ТОВ ”Транстерміналсервіс”, генеральним директором АТЗТ ”Слов’янська Європа”, головним інженером Київського міського комунального підприємства“Київпарксервіс”, заступником начальника управління технічної політики та розвитку транспорту Головного управління транспорту Київської міської державної адміністрації, директором комунального підприємства  “Екотранс”  КМДА, першим заступником директора підприємства “Автопорт ”Північний”, генеральним директором ТОВ “Альфа Буд”, заступником голови ВПО “Єдина Родина”, першим заступником голови правління ВАТ “Південбудмеханізація”,  де накопичив значний досвід в організації роботи підприємств автотранспорту з нуля, ефективній технічній модернізації автотранспортної інфраструктури. Під  керівництвом  Богдана В.М. спільно з Державною митною службою України y 1995 poці розроблений та застосований на практиці “Порядок перевезень та митного оформлення імпортно-експортних дрібнопартійних вантажів”. У 2002 році за його безпосередньої участі були підготовлені  пропозиції щодо удосконалення технічної політики розвитку автомобільного транспорту, законодавства про автомобільний транспорт, державного контролю та регулювання в автомобільному транспорті, організації екологічного маркетингу, менеджменту та аудиту автотранспортної системи, розробки та впровадження організаційно-екологічних засад з залученням автотранспортних відходів як вторинної сировини у господарський обіг, створення системи більш жорсткого і систематичного обов’язкового контролю екологічних показників автотранспортних засобів, створення системи самоокупності та комерціалізації екологічної складової в автотранспортній системі. За  ініціативою Богдана В.М.  в 2003 році у місті Києві розпочато будівництво заводу по переробці відпрацьованих транспортних олив, шин та акумуляторів.

01 лютого  2002 року прийняв присягу державного службовця 11 рангу V категорії зі стажем державної служби 12 років 1 місяць  13 днів.

01 червня 2003 року пройшов посвяту, прийняв клятву і був обраний дійсним членом Українського Козацтва.У грудні 2003 року присвоєно козацьке військове звання “Полковник”, у жовтні 2010 року – “Генерал-осавул”, а в квітні 2012 року – “Генерал-хорунжий” та призначений на посаду  радника Гетьмана Козацтва Запорозького по науці.

У виборчій компанії 2006 року являвся кандидатом у народні депутати України і керівником штабу виборчого блоку «Блок безпартійних «Сонце» Всеукраїнського політичного об’єднання “Єдина Родина» та партії «Жінки України».

У 2009 році спільно з групою академіків Української академії наук приймав участь у розробці Стратегії розвитку Вішгородського району Київської області до 2015 року.

Протягом всієї трудової діяльності активно займається питаннями науково-технічного прогресу на виробництві, економічного розвитку підприємств. Тісно співпрацює з вченими Української академії наук та інших наукових установ.. Має близько 50 наукових публікацій у періодичних та наукових виданнях. Являється автором двох монографій: «Формування інноваційної політики підприємства в перехідний період» та «Великий Київський експеримент – новий напрямок інноваційної політики держави», в яких висвітлює теоретичні і практичні засади інноваційної діяльності підприємств, типи і складові інвестиційної, інноваційної політики, переходу економіки на ринкові умови розвитку, джерела та методи пошуку інноваційних ідей, етапи планування та управління інноваційними процесами.

Богдану В.М. притаманний творчий пошук, природна ініціативність, багата внутрішня культура, високий рівень відповідальності, уміння працювати на результат. Високий авторитет у колективах, де працював Вадим Миколайович, здобував у невтомній і самовідданій праці.