Завгорудько Євгеній Васильович

Дата народження: 

11.03.1943

Обраний академіком Української академії наук в 2004 році по відділенню “Економіки і управління”, член бюро відділення економіки і управління. Академік академії будівництва України з 1995 року. Заслужений будівельник України.
Народився 11 березня 1943 року у м. Харкові, громадянин україни.
Після закінчення Головчинської середньої школи Грайворонського району Білгородської області розпочав трудовий шлях токарем, водієм мотовозу на Білгородщині, потім муляром у м. Харків.
У 1962 р. вступив до Харківського інституту інженерів комунального будівництва.
З 1963 р. по 1966 р. проходив строкову службу в армії в Туркестанському військовому окрузі. Після служби в армії, в 1971 р. закінчив харківський інститут інженерів комунального будівництва (відділення “Цивільне будівництво”), здобувши фах інженера-будівельника.
З 1980 р. по 1983 р. навчався в вищій економічній школі господарського управління при інституті народного господарства ім. Д.С. Коротченка.
Трудова діяльність:
З 1971 р. по 1982 р. працював інженером, головним інженером, начальником будівельно-монтажного управління Київського трамвайно-тролейбусного управління;
З 1982 р. по 1996 р. заступником керуючого, головним інженером тресту “Київоздоббуд”, головним інженером тресту “Київміскбуд-6” Головного управління “Київміськбуд”; віце-президентом — головним інженером корпорації “Київміськбуд”.
З 1996 р. по 1998 р. працював в ТОВ “Стародавній Київ-Інкомбуд” директором з будівництва.
З 1998 р. по 2007 р. був генеральним директором ТОВ “Хубер”.
З 2007 р. по нині є засновником та директором ТОВ “ЗЕВІС” яке було засновано в 2002 році.
     Євген Васильович розробив, опублікував та впровадив у виробництво:
- ДБН 335-83 "Технологія і організація виробництва оздоблювальних робіт у житлово-комунальному будівництві”;
- "Методичні рекомендації з технології лицювання фасадів будинків вапняком і туфом у зимових умовах" (1986);
- ДБН 350-88 "Технологія лицювання фасадів та внутрішніх поверхонь будинків плитами з вапняку і туфу в зимових умовах";
- технології безстикової, температурно-напруженої трамвайної колії в умовах міста (швидкісний трамвай від Велико-Кільцевої дороги до площі Перемоги).
- Є.В. Завгорудько брав участь у розробленні спільно з інститутом "Транссигнал" (м. Санкт-Петербург) системи автоматичного регулювання швидкості трамваїв (АРШТ) на швидкісній трасі від Велико-Кільцевої дороги до площі Перемоги, що було першим і єдиним у СНД втіленням у виробництво.
За участі й керівництвом Євгена Васильовича побудовано у м. Києві багато обїєктів інфраструктури і житла на житлових масивах Біличі, Троєщина, Позняки, Осокорки, Оболонь, лікарень; АСК Телебачення по вул. Мельникова, реконструкція Національної філармонії т.і..
У 1970 р. (ще студентом) був нагороджений медаллю “За доблесну працю в ознаменування 100-річча від дня народження В.И. Леніна”.
Має більше десятка винаходів та раціоналізаторських пропозицій. Був нагороджений Грамотою Міністерства житлово-комунального господарства України і республіканською радою ВОІР за досягнення високих показників і 1-ше місце в змаганні з винахідництва і раціоналізаторства (1977 р.)
Нагороджений медаллю “В пам'ять 1500-ліття Києва” (1983 р.)
Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України “За високі показники у виконанні планових завдань, успіхи у підвищенні ефективності будівельного виробництва” (1987 р.)
Присвоєно Почесне звання “Заслужений будівельник України” (1994 р.)
Має подяки: від Київської міської державної адміністрації “За вагомий особистий внесок і створення духовних і матеріальних цінностей та досягнення великої майстерності у професійній діяльності”(2000 р.); від Вишгородської районної ради “За плідну співпрацю, особистий внесок у вирішення питань соціально-економічного розвитку району” (2009 р.)
Одружений: дружина — Завгорудько Тетяна Кирилівна 1959 р. народження.
Має двох дітей: дочка — Олена 1968 р. народження, та син — Олег 1977 р. народження.