Кононенко Петро Петрович

Дата народження: 

31.05.1931

Директор Інституту українознавства Міністерства освіти і науки, професор, доктор філологічних наук, академік Української Академії Наук,  Української Вільної Академії Наук, Академії наук вищої школи України, Української академії політичних наук, Міжнародної слов’янської академії наук; почесний доктор Тбіліського університету, лауреат Міжнародної премії ім. Й.Г.Гердера, премій з літературно-художньої критики ім. О.Білецького, ім. Володимира Великого, ім. Ярослава Мудрого; нагороджений  золотими медалями ім.. П.Могили і К.Ушинського; член Національної спілки письменників України: поет, драматург, прозаїк, критик; президент Міжнародної асоціації “Україна і світове українство”, член Української Всесвітньої Координаційної Ради; заступник Голови Національної Ради миру; нагороджений орденами «Орден Пошани» (1988 р.)  “Почесна відзнака Президента”(1996 р.), “Володимира Святого” Ш (1998 р.) і П Ступеня (2000 р.), “Лицарський хрест” (2004 р.), «Ярослава Мудрого У ступеня» та ін. Відмінник народної освіти, заслужений працівник освіти України (1991 р.). Інститутами США і Великої Британії визнаний «Людиною року» (1998 р.), “Людиною ХХ  століття” (2000 р.). Петро Петрович Кононенко народився 31.05.1931 р. у с. Марківцях Бобровицького району Чернігівської області в родині хліборобів. 1946 р. закінчив Марківецьку семирічну школу, а в 1949 р. –Заворицьку середню школу Броварського району Київської області. 1949 р. вступив на відділення україністики філологічного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. 1954-1957 рр. – аспірантура при кафедри історії української літератури Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. 1966 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Проблема героя в міфології, літературі Греції, Рима, Середньовіччя, Відродження”. 1986 р. захистив докторську дисертацію “Історичний рух літератури і проблема її народності”. У 1957-1960 рр. – секретар комітету комсомолу Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, з 1958 – старший викладач, доцент (1968 р.), професор (1988 р.), завідувач кафедри історії української літератури (1988-1996 рр.), декан філологічного факультету, голова спеціалізованої ради з питань філології (1986-1991 рр.). З 1971 р. – член Спілки письменників, відомий як поет, прозаїк, драматург, удостоєний звання лауреата Республіканської премії з літературно-художньої критики (1984 р.). З 1986 р. – головний редактор «Вісника Київського університету» (серії: філологія, історія, журналістика, українознавство). 1988 р. за ініціативи П.П. Кононенка створено Центр українознавства при філологічному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. 1990 р. засновує громадське об’єднання “Інститут українознавства” та ініціює створення Українського гуманітарного ліцею при Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка. З січня 1992 р. директор заснованого і створеного ним Інституту українознавства при Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка (з червня 2000 р. – Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України). З 2001 р. – головний редактор журналу “Українознавство”. Автор понад 700 статей та 36 монографій, серед яких: Кононенко П.П. Українська література. Проблеми розвитку. –  К.: Либідь, 1994. Кононенко П.П. Українознавство: Підручник. – К.:  2006 р. Кононенко П.П. “Свою Україну любіть…” / Худож. оформ.   Б.О.Прокопенка. – К.: Твім інтер, 1996. – 224 с. Кононенко П.П. Марія на Голгофі. Вибрані твори. – К., 1996  Кононенко П.П., Кононенко Т.П. Феномен української мови. Генеза, проблеми, перспективи. Історична місія. – К.: Наша наука і культура, 1999. – 168 с. Кононенко П.П., Кононенко Т.П. Освіта XXI століття: філософія родинності. – К.: Артек, 2001. – 240 с. Кононенко П.П., Кононенко Т.П. Український етнос: генеза і перспективи. Історичний нарис. – Обухів: “ГНИП”,2003. – 519с. Кононенко П.П. Національна ідея, нація, націоналізм: Монографія. – К.: Міленіум, 2005. – 358 с. Твори виходили анґл., болгар., грузин., іспан., нім., польс., рос. мовами. Захоплення: мистецтво, шахи.