Нові загрози державній безпеці та демократії в Україні

16.03.2019 - 11:45

В Українській академії наук (УАН) пройшло засідання круглого  столу  «Нові загрози державній безпеці та демократії в Україні» , в якому взяли участь експерти з різних галузей: філософії, соціорелігії, соціології, глибинної психології, державної безпеки, інформаційної політики. Експерти обговорювали теми, породжені виходом документально-художнього фільму «Ліцензія на злочини». Фільм позначив для світової спільноти ряд нових загроз, які можна узагальнити поняттям «релігійний екстремізм».

В роботі круглого столу взяли участь науковці, представники громадських організацій , серед учасників були:

Оніпко Олексій Федорович – Президент УАН;Єговкін Володимир Анатолійович – член Президії УАН 

Скопенко Анатолій Юхимович – вчений секретар УАН;

Филипович Людмила Олександрівна – доктор філософських наук, професор, віце-президент Української асоціації релігієзнавців;

Саінчин Олександр Сергійович – доктор юридичних наук, професор;

Ягун Віктор Миколайович – генерал-майор;

Віллі Фотре (Willy Fautre) – директор Human Rights Without Frontiers (HRWF, Бельгія);

Мальцев Олег Вікторович – академік УАН, кандидат психологічних наук.

 

Учасники обговорили проблеми, пов'язані з новими загрозами, породженими проявами релігійного екстремізму.

На думку експертів, до нових загроз державній безпеці слід віднести:

- загрози, які можуть бути породжені зрощенням держави та релігії в країні;

- загрози, які можуть виникнути в результаті заміни загальнонаціональних інтересів на вузькокорпоративні;

- загроза втрати світськості держави;

- загрози, які виникають як наслідок при створенні атмосфери страху в суспільстві;

- загрози, які є наслідком формування псевдопатріотизму в державі;

- загрози, які можуть виникнути при існуванні на території України однієї церкви, тобто в умовах монополізації духовного життя в рамках однієї традиції;

- загрози при відсутності міжконфесійного спілкування на державному рівні;

- загрози, пов'язані з виключенням з освітньої програми таких дисциплін, як філософія, наукових дисциплін, пов'язаних зі світоглядом і пізнанням, що знижує критичну функцію по відношенню до різних релігій та релігійних напрямків;

- загрози, викликані інтересом інших держав до міст України, які мають вихід до моря;

- загрози, пов'язані з відсутністю повсюдного поширення цифрового телебачення і радіомовлення;

- загрози з боку окремих осіб, які не мають відношення до РПЦ офіційно, але активно співпрацюють зі спеціальними службами РФ;

- до погроз державній безпеці слід віднести існування на території України близько 12 000 єпархій Московського патріархату, їх активну співпрацю з РПЦ, безумовно і нажаль (і за фактом) – зі спецслужбами РФ. З цієї причини інформаційна політика, яку створюють ці структури, може бути деструктивною та дестабілізуючою  (можливість просувати ідеологію через паству, парафії, офіційні сайти, соціальні мережі та інші джерела);

- загрозами є самі методи, які використовують релігійні екстремісти, оскільки вони прості в застосуванні. В силу цього вони використовуються для боротьби не з інакодумцями на території України, а з бізнес-конкурентами, політичними опонентами. Левову частку в даних методах займає інформаційна політика, тобто створення інформаційних ресурсів, використання соціальних мереж. Сучасні методи інтернет-просування використовуються для досягнення корисливих цілей, а саме – для знищення ділової репутації, честі та гідності осіб і організацій.

Також було відзначено, що на території України існує ряд осередків антисектантських організацій, які повторюють ідеологію московських структур,  і керуються спеціальними службами РФ. Прикладом в РФ є організація Олександра Дворкіна «РАЦВРС» (рос. – «РАЦИРС»).

В Україні таким прикладом стала поява книги, що вийшла в Києві в 2006 році, – «Новiтнi та нетрадіцiйнi релiгii та мiстичнi рухи України» (Петрик В.М., Бедь В.В., Базик Д.В.) – свідоцтво того, що ідеологія РФ непомітно проникає на територію України. Такі книги в будь-який час можуть бути використані для дискредитації та знищення організацій на території України так само, як це відбувається на території РФ.

Крім книг, існують і спікери, які під виглядом експертів пропагують московську ідеологію (приклад – Кременовська І.В.).

 

Значна частина засідання круглого столу була присвячена розгляду пропозицій та конкретних дій, які дозволили б виявляти та вирішувати проблеми, пов’язані з новими загрозами державній безпеці.

Зокрема, О. Мальцев виступив з ініціативою створення  за участі УАН громадської організації – «Інституту інформаційної безпеки». Були озвучені основні функції «Інституту» та напрямки його діяльності:

- створення інструментів і методології для протидії проявам релігійного екстремізму на території України;

- створення інструментів і методології для нейтралізації інформаційних загроз;

- підвищення кваліфікації представників структур, які протидіють проявам релігійного екстремізму;

- підготовка фахівців в даній сфері та ін.

Президія УАН рекомендувала академіку УАН Мальцеву О.В підготувати необхідний пакет документів, концепцію та  план діяльності «Інституту» для розгляду на засіданні Президії УАН.